Іноді все ніби добре, а всередині немає миру: душа не на місці, тривожно без причини. Нижче молитва, щоб віддати цей неспокій Богові, і псалми, які повертають душі тишу.
Господи, моя душа не знаходить спокою. Усередині неспокій, якого я не можу пояснити. Утиш мене, як Ти втишив бурю на морі. Поверни мені тишу, у якій чути Тебе. «Чого, душе моя, ти сумуєш? Надійся на Бога» (Псалом 41:6). Я кладу свій неспокій перед Тобою й довіряю Тобі. Амінь.
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою.
Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Надійся на Бога.
Пресвята Богородиця
До неї звертаються по втіху, коли душа знемагає й шукає миру.
Спокій душі не результат «правильної» молитви, яку треба вимовити без помилок. Це радше плід довіри: коли віддаєш Богові те, що не можеш контролювати, всередині поступово стихає. Молитва тут не інструмент, а розмова, у якій душа нарешті видихає.